Журналістика а ля рюсс

Мирні ополченці знищили карателів хунти
Двоє мирних інгушськіих ополченців просто зайшли в приміщення сторожки Інгушської республіканської клінічної лікарні. В той час в приміщенні знаходилсь засада співробітників ФСБ, які чекали на прихід ісламських бойовиків. В результаті ополченці вбили 11 і важко поранили 4 карателів  з тимчасової оперативної групи ФСБ. Після цього ополченці сіли в свій автомобіль і спокійно поїхали.
Пікантності розгрому карального підрозділу додає те, що нещодавно керівник республіки Юнус-Бек Євкуров запевнив всіх, що з озброєним підпіллям в Інгушетії покінчено.

«Русский мир» без прикрас

Російський «визволитель» в Слов’янську хоче вбивати українських дітей.
Опублікована розмова російського бойовика, який знаходиться в Слов’янску з його товаришем (http://www.pohlyad.com/news/n/50520), котра це засвідчує. В ній він визнав, що хоче опинитись в безборонному українському селі, щоб: «Я бы взял украинского ребенка за ноги и головой об угол». Крім того, російському витязю ще хочеться зґвалтувати українських жінок на очах їхніх чоловіків і всіх потім розстріляти.
Пояснює ці свої бажання він тим, що від обстрілу в Слов’янську гинуть мирні люди. Хоча думка вийти з-за спин цих бабусь, щоб вони не гинули, у  російського «визволителя» чомусь навіть не виникає. Не хоче він битись без живого щита в чистому полі з українськими військовими. Йому краще беззахисну дитину головою об стіну вдарити.
Залишається надіятись, що українські військові застрелять цього озброэного російського фашиста, як скаженого пса.

Хорватський варіант спасіння від поразки

На жаль, новини з Донбасу продовжують навіювати тривогу. Знову гальмує АТО. Не можна не оцінити спритність противника. За допомогою заручників з ОБСЄ він зумів майже на тиждень загальмувати операцію та виграв час. І використав його для нарощування сил. Антрацит в Луганській області захопили дві сотні російських козаків, які прибули на двох вантажівках зі зброєю (здається, що прикордонники наші тримають кордон на замку, для якого є ключик зеленого кольору). Наростили терористи свою присутність і в інших містах.
Наші ж на час переговорів ослабили тиск на Словянськ та спробували захопити Краматорськ. Місто взяли під контроль, але в міськраді сидять озброєні терористи, яких прикриває найняте населення. Це знову все зупинило. І штурму Краматорська як не бувало.
В той же час пройшов переляк у колорадів в Луганську та Донецьку. І знов пішли захоплення будівель, зброї. І опереткові республіки з кожним днем набирають ваги та реальності. Схоже, що зовсім не марно Лукін розмовляв з Ахмєтовим, до якого керівники ДНР біжать за порухом його пальця. Російський крен цього олігарха стає все більш помітним.
Зовсім не можна зрозуміти донецького губернатора Таруту, який закликає до переговорів (які вже довели свою нікчемність), відвернення конфронтації. Якщо він такий мирний та толерантний, то як зумів стати олігархом на Донбасі, де для цього потрібні зовсім інші якості?
Здається, що провалились нічні штурми Маріуполя та Костянтинівки.
Наші ж, продовжують втрачати час та жити уявленнями мирного часу. Хоча всі українські вищі чиновники і визнають, що проти нас ведеться війна, але самі цього ще не зрозуміли. Ну, ніяк їм не вкладається в голові, що час на війні дорожчий золота та людського життя. Ще тиждень тому два десятки активістів змогли звільнити міськраду Маріуполя, яку потім міліція спокійно знов віддала російським посіпакам. Тепер же для її звільнення треба проводити військову операцію, яка знов захлинеться перед живим щитом з прибічників та найманців терористів.
Ще надув щоки та продемонстрував свою значимість пан Яценюк, який став вимагати швидкого звільнення полонених співробітників Альфи. Це ще більше загальмує АТО. Стрілець з цього вижме 2-3 дні без штурму.
Схоже, що українське керівництво розраховує, що панування терористів, розгул криміналу та беззаконня відверне від них більшість населення. Знов мирні демократичні розрахунки. Під час війни питання вирішують не виборці, а озброєні бійці. А мирне населення завжди буде підкорятись силі. Що навіть тисяча озброєних покидьків змусить підкорятись беззбройне мільйонне місто. Тим більше, що з кожним днем неспроможність київської влади взяти ситуацію під свій контроль штовхатиме населення Донбасу до співпраці з терористами. І завтра прихильний до України дончанин, якого
під загрозою розстрілу його та родини мобілізують в сепаратистську армію, піде і буде воювати.
На жаль, влада ніяк не хоче зрозуміти, що донецькі сепаратисти вороги України, шо вони не наші громадяни, а солдати Росії. Вірніше нові власівці та поліцаї Путіна. Що ніякі амністії не змусять їх скласти зброю. Що вони ненавидять Україну і готові нас вбивати. Що «мирне населення», яке їх прикриває, теж ненавидить українців та ще й отримують гроші за це.
Не хоче наша влада зрозуміти того, що без вирішення проблеми живих щитів нам не перемогти. Хоч як це важко, але треба застосовувати хорватський варіант, коли мирному населенню дається  час на те, щоб покинути поле бою, а потім відкривається вогонь по противнику. Без розбору на мирних чи озброєних. В Хорватії після пари таких випадків серби перестали ставати живим щитом перед своїм військом. Та й в Андріївні під Слов’янськом цей метод спрацював. Але для цього наші дочекались підступного вбивства з-за спин посібників терористів двох наших військових.
На жаль, наша влада навіть не знає про цей метод. В усякому випадку заступник адміністрації президента Сенченко вчора на телеефірі продемонстрував, що він навіть уявлення не має про хорватський метод боротьби з живими щитами. І, здається, навіть не звернув уваги на цю підказку від журналіста.

 

Хай ідуть охороняти супермаркети!

Ніяк не закінчиться ганебна історія 25-ої окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, яка 16 квітні не виконала завдання, роззброїлась перед ворогом та здалася в полон.
Судячи з усього якісь впливові сили, включаючи і міністра оборони, намагаються зберегти військове з’єднання, яке зганьбилося на весь світ. Головними аргументами адвокатів цієї бригади є те, що, мовляв, їх блокувало мирне населення, включаючи жінок та дітей, що і не дозволило виконати завдання.
Чому ж десантники 95 бригади, які прийшли на зміну 25 бригаді, в тих же самих умовах діють вельми активно. Вже відбили 2 бойові машини у терористів?
Але давайте погодимось, що дійсно
не могли десантники стріляти в мирних людей (хоча з яких пір мирними вважаються помічники терористів?). Але чому ж тоді десантники не напали на озброєних терористів, коли ті з’явились біля них? Чому 50 десантників без жодного пострілу здалися в полон разом зі зброєю та технікою, а ще 500 роззброїлись на очах у ворога!? Чому ж вони не почали стріляти по цих ворогах?
Крім того, один із військових цієї бригади, який командував 4 БМД, зумів вивести свій підрозділ з Краматорська. Його теж оточили «мирні жителі», але він зірвав чеку з бойової гранати, і погрожуючи нею прорвав оточення пособників сепаратистів. Чому ж інші командири не спромоглися на такі дії?
Але справжня ганьба почалася пізніше. В принципі, облажатись, особливо з несподіванки, може будь-хто. І повернувшись додому справжні десантники могли б спробувати виправити становище. Могли звернутись до командування: мовляв помились, готові змити ганьбу в бою. Ці, з дозволу сказати десантники, на свій захист вивели дружин з дітьми на мітинг!
Але корінь проблеми, як здається, навіть не в тому, що бригада виявилась памперсною, а й в тому що вона є відверто антиукраїнським підрозділом. Досить згадати, що 19 лютого 2014 року в.о. міністра оборони України Павло Лебєдєв вибрав для участі в придушенні Майдану саме 25-ту дніпропетровську повітряно-десантну бригаду. Не житомирську 95-ту! А іменно цю. І вибір, схоже, був не випадковим. 25 бригада виявила бажання розстрілювати Майдан. Та й ще проявила таку енергію при цьому! Їх блокують на залізниці, а десантники пересідають в машини і все рівно мчать на Київ. І не соромлячись на камери заявлять, що обов’язково будуть в Києві та виконають команду стріляти в мирних людей!
Так, що, досить «десантникам» 25-ої бригади жерти казенну тушонку. З речами на вихід. Крамниці сторожувать. Там диверсантів не буде. Боятись нічого.
А разом з ними треба відправити у відставку і командувача аеромобільних сил Швеця, який братався, ледь не обнімався з російськими терористами.
Якщо Турчинов піддасться тиску і погодиться зберегти 25 бригаду, то треба  буде хоч назву її змінити на ту, яку вона заслуговує: 25-а окрема памперсно-антиукраїнська бригада сепаратистко-терористичних військ РФ.

РОССИЯ: Русские? ПНХ!

Следственное управление Следственного комитета Российской Федерации по Калужской области возбудило уголовное дело в отношении депутата Обнинского городского собрания Татьяны Котляр. Ее подозревают в фиктивной регистрации иностранца по месту жительства (ст.322.2 Уголовного кодекса РФ, штраф до 300.000 руб., принудительные работы или лишение свободы до четырех лет) и в фиктивной постановке на учет иностранных граждан по месту пребывания (ст. 322.3, лишение свободы до шести лет).

Из сообщения следственного комитета следует, что в январе 2014 года Татьяна Михайловна Котляр подала в городской отдел УФМС заявление о регистрации гражданина Таджикистана в своей квартире - по версии следствия, «в нарушение положений закона о миграционном учете иностранных граждан и лиц без гражданства». Кроме того, тогда же Татьяна Михайловна подала в органы УФМС подписанные уведомления о прибытии еще двух граждан Республики Таджикистан «без намерения предоставить им жилое помещение для пребывания». Следствие полагает, что «подозреваемая не являлась принимающей стороной, у которой иностранные граждане фактически проживают либо работают, свою квартиру для проживания депутат вышеуказанным трем лицам не предоставляла, иностранцы, в свою очередь, в квартиру не вселялись и в ней не проживали».

Татьяна Михайловна Котляр хорошо известна в Обнинске, она правозащитник, член Федерального политсовета движения «Солидарность», депутат городского Собрания. Весь Обнинск знал, что Татьяна Михайловна регистрирует в своей квартире тех, кто в этом нуждается, причем бесплатно. «Имея собственную квартиру, я регистрирую всех, кому требуется регистрация», - говорила Котляр журналистам.

Многие горожане оставались недовольны такой активностью депутата Городского собрания. О ней писали в местной прессе, а добрые люди оставляли свои комментарии: «Обнинск из статуса первого наукограда, постепенно переходит в статус первого чуркограда»; «Зачем Обнинску столько чурок?.. А по Т.Котляр одно могу сказать. Человек изгаляется над законом. Если в нём есть прореха она ей и пользуется на зло. Вот вам дескать получите и Т.Котляр получит соответственно на карман. Она и живёт за счёт них: они её обихаживают,она ходит в чуркистанскую парикмахерскую и в маршрутках наверное бесплатно катается, в общем создала себе место под солнцем»; «Сейчас у Татьяны Михайловны нимб отрастёт. Т.е. финансового интереса у неё нет - точно святая!». Им возражали другие добрые горожане: «Татьяна Михайловна просто защищает права всех. ВСЕХ. Не деля людей на "своих" и "чужих". Я не перестаю глубоко уважать Татьяну Михайловну Котляр за её многолетнюю самоотверженную деятельность на благо всех людей»; «Татьяна Михайловна Котляр - единственный человек, которого я уважаю несмотря на её политические убеждения, почти полярные моим собственным. Просто потому, что честный человек всегда достоин уважения, какой бы политической ориентации он ни был» (орфография оригиналов соблюдена - ред.).

В раже борьбы с приезжими и с Котляр люди шли на прием к высокому начальству. Местное издание рассказывало, что аж сам губернатор Калужской области пообещал одной кляузной старушке разобраться и «поднять вопрос с правоохранительными органами и миграционной службой». Женщина жаловалась, что у Татьяны Михайловны зарегистрировано «больше 100 гастарбайтеров, которые постоянно шумят, ходят толпами и вообще устроили из квартиры депутата проходной двор».

С Котляр стали разбираться. Прокуратура области подала в суд, отдел управления ФМС по Калужской области выносил постановления о привлечении Котляр к административной ответственности. Но Обнинский городской суд отменил все эти постановления в связи с истечением срока давности, а областной суд установил, что правонарушения не было.

В январе 2014 года была введена уголовная ответственность за фиктивную регистрацию. Татьяна Михайловна продолжила регистрировать у себя людей, результат - уголовное дело. Когда мы заинтересовались подробностями, то выяснилось, что ситуация очень актуальная - и особенно хорошо смотрится на фоне сегодняшней государственной борьбы за права русских в Крыму.


Соотечественники, которые никому не нужны

- Все началось с моего открытого письма Путину, тогда еще кандидату в президенты, после его статьи по национальному вопросу и миграции, - рассказывает «Фергане» Татьяна Михайловна Котляр. - Предвыборная публикация была в «Независимой газете», и Путин прошелся в ней по «резиновым» квартирам и предложил ужесточить наказание за проживание не по месту прописки и за формальную регистрацию, без проживания.

В Калужской области осуществляется Государственная программа по оказанию содействия добровольному переселению в Российскую Федерацию соотечественников, проживающих за рубежом. К нам едут иностранные граждане - из Молдовы, с Украины, из азиатских республик: Узбекистана, Таджикистана, Казахстана… Они приезжают сюда со свидетельствами участников Госпрограммы.

Разумеется, их предупреждают, что в Калужской области жилье им не дадут, будут снимать или покупать сами, и они должны быть к этому готовы. Но они совершенно не готовы к тому, что первое, что от них потребуется, - это зарегистрироваться. Они спрашивают: где? А им отвечают: ищите. Или покупайте регистрацию.

А если у человека здесь нет родственников или знакомых, которые пойдут на то, чтобы сделать им ту самую «фиктивную» регистрацию? Ну представьте себе, вы приехали в незнакомую страну, в неизвестный вам город, где у вас никого нет, - где искать регистрацию?

В январе ко мне обратился человек, приехавший по этой Госпрограмме. Он уже несколько дней ходил и искал, кто бы мог его зарегистрировать, все отказывались, и он, в конце концов, нашел меня. И я его зарегистрировала, и других людей, тоже приехавших к нам по этой Госпрограмме. Но мне вдруг сообщают, что я не являюсь принимающей стороной, поэтому не могу его регистрировать, - и возбуждают уголовное дело.

А кто является принимающей стороной для участников этой Госпрограммы? Ответа не дают. Мне кажется, что областная администрация, которая дала согласие на переезд этих людей в Калужскую область, и Министерство труда Калужской области являются принимающей стороной - значит, они и должны ставить людей на миграционный учет. Но они этого не делают.

Прореха в законе

Председатель комитета «Гражданское содействие» Светлана Ганнушкина прокомментировала дело Татьяны Котляр на своей странице в «Фейсбуке»: «Зарегистрированные у Татьяны Михайловны иностранцы - это граждане стран СНГ, приехавшие в Россию по любимой Госпрограмме В.В.Путина - Программе добровольного переселения. Они знают русский язык и русскую культуру, едут по согласию и даже поддержке наших властей, т.е. это как раз те, кого наше государство хочет принять. Кроме того, едут они туда, куда допускает программа. Часто едут в регионы и населенные пункты, где нет приемлемой инфраструктуры, а помощь государства, которую они получают, минимальна.

Но главное, ради чего люди становятся участниками программы, - это получение российского гражданства в упрощенном порядке. Им это обещают, и без этого программа совсем уж провалилась бы, к чему она весьма близка.

Люди верят, что гражданство они получат сразу. Но не тут-то было, на пути к российскому гражданству у них стоит требование иметь регистрацию по месту жительства. Им этого никто не сказал, а они сами плохо прочли закон».

Действительно, статья 14 п.7 Закона «О гражданстве РФ» гласит (курсив наш): «В случае, еслииностранные граждане и лица без гражданства, являющиеся участниками Государственной программы по оказанию содействия добровольному переселению в Российскую Федерацию соотечественников, проживающих за рубежом, и члены их семей имеют регистрацию по месту жительства на территории субъекта Российской Федерации, выбранного ими для постоянного проживания в соответствии с указанной Государственной программой, они могут быть приняты в гражданство Российской Федерации в упрощенном порядке без соблюдения условий, предусмотренных пунктами "а", "в" и "д" части первой статьи 13 настоящего Федерального закона».

«А откуда у только что приехавшего в Россию не слишком богатого (богатые по этой программе не приезжают!) русского человек возьмется регистрация по месту жительства? - продолжает Светлана Ганнушкина. - Он либо получит место в общежитии, либо снимет недорогую квартиру. Но ни хозяева общежития, ни владельцы жилья не станут регистрировать у себя жильцов по месту жительства, т.е. навсегда. Вот таким, в сущности, обманутым, людям и помогает Татьяна Михайловна, регистрируя их в своей квартире.

Уберите из закона нелепое требование регистрации по месту жительства, замените его постоянным проживанием, т.е. фактическим проживанием в том месте, куда людей направило наше государство, и необходимость создавать «резиновую» квартиру исчезнет сама собой», - пишет С.Ганнушкина.

История переселенца

«Фергана» разыскала русскую семью, приехавшую в Калужскую область из Ташкента по программе добровольного переселения соотечественников в начале этого года. Муж, жена, двое детей. В роду немцы, русские и украинцы, в Средней Азии оказались после крестьянских восстаний, раскулачивания и депортаций. Кто-то сам уехал, кого-то сослали…

Человек, который согласился с нами поговорить, боится публиковать свое имя: он еще не получил РВП и не хочет, чтобы что-то сорвалось. Но ситуацию «с защитой прав соотечественников» обрисовал внятно. Вот его история.

«Мы очень долго ждали, чтобы попасть в эту программу по переселению соотечественников. Потом были сложности бюрократические: меняли паспорта на биометрические, в посольстве требовали, чтобы все печати были видны не меньше чем на 80%, поэтому пришлось получать новые метрики: в старых печати были выцветшие… 18 марта мы подали документы, 3 апреля Министерство труда Калужской области рассмотрело заявку и дало согласие на наш приезд. 25 апреля мы продали трехкомнатную квартиру, ушли с женой с работы и стали ждать свидетельства переселенцев, чтобы уехать. Но ожидание это оказалось очень-очень долгим. И только 10 декабря, когда у нас уже почти не было денег, мы получили свои свидетельства переселенцев и на последние средства купили билеты.

Приехали в отделение ФМС по Калужской области, чтобы встать на учет. И первое, что нам сказали, - давайте регистрацию. А у нас нет, мы только приехали, никого не знаем. В посольстве нам говорили, что по новым правилам мы можем оформить РВП у них, но для этого нужно было заново подавать все документы и снова месяцами ожидать приема. У нас уже не было никаких возможностей снова ждать… Так вот, потребовали регистрацию, без нее вообще никаких бумаг не дают, даже заявление на компенсацию дорожных расходов подать нельзя.

За фиктивную регистрацию сегодня берут большие деньги, я слышал, до трех тысяч рублей с человека. На этом построен серьезный теневой бизнес. Кроме того, если ты делаешь фиктивную регистрацию, а сам живешь где-то на съемной квартире, то в любой момент на официальный адрес могут прийти участковый и инспектор ФМС, проверить, живешь ты там или нет. И если тебя три раза не застали по месту регистрации, то заводится административное дело о нарушении, штрафуют. Могут отказать в получении РВП и лишить статуса участника программы.

А дальше как хотите. Вам покупают билет до Узбекистана, и разбирайтесь сами. И это - людям, которые отдали все, что имели, уехали по этой программе… У нас ничего в Узбекистане не осталось, ни квартиры, ни работы…

Здесь никто не предоставляет переселенцам ни работы, ни жилья, мы все должны искать сами(среди ссылок на странице программы по переселению соотечественников на сайте УФМС по Калужской области висит информация о вакансиях с предоставлением жилья. Последние данные - за июль 2013 года - ред.). Пишут, что с удостоверением переселенца тебя могут взять на любую работу, но это не так. Работодатель требует РВП или гражданство. Сын закончил в Узбекистане два курса политехнического колледжа, но его не берут учиться дальше, академическую справку с оценками за два курса никто не воспринимает как документ. А те, кто приезжает сюда с деньгами, - у них нет проблем, их дети учатся в российских школах, у них все бумаги. За деньги в России многое можно сделать».

* * *

По официальным данным ФМС России, за 2013 год в РФ прибыло и прошло регистрацию в территориальных отделениях ФМС 34.697 соотечественников и членов семей. За два месяца 2014 года, после наступления уголовной ответственности за фиктивную регистрацию, прибыло 9.414 соотечественников и членов семей.

Администрации областей и местные министерства труда, которые дали согласие на приезд этих людей в Россию, - не желают быть «принимающей стороной» и не предоставляют соотечественникам регистрацию.

Имейте в виду, дорогие соотечественники. Вас тут ждут, конечно, - но как в том старом анекдоте: «Приезжайте в гости! - Спасибо! Давайте адрес! - А зачем вам адрес? Вы приезжайте, и все!»

http://glavnoe.ua/news/n172185

Підготовка до президентських виборів по-донецькі

25 травня в Києві побили перехожого за розмову українською  мовою.  Він ішов по вулиці Гната Юри і спілкувався по мобільному телефону українською мовою.  Був оточений шістьма молодиками спортивної статури.  Російською мовою вони спитали чи не  чи націоналіст він? За ствердну відповідь українець отримав удар в обличчя.  З переламаним носом та тріщиною в щелепі постраждалий госпіталізований.

http://www.pravo-kiev.com/events/za-obshhenie-na-ukrainskom-prohozhego-izbili-neizvestny-eппп

Якщо згадати останні напади гопоти на свободівців та прессу, то, схоже, що насильство стане головним трендом майбутніх президентських виборів.   І уже тепер  штурмовиків ПР націлили на націоналістів та журналістів.  Залякують противника та намагаються страхом паралізувати пресу, та прибрати з процесу ЗМІ.

Этим дебилам только заборы из колючей проволоки

Парк скульптур "Сказочный мир" при Луганском национальном университете постоянно подвергается налетам вандалов.  Скульптуру "Соломенный бычок"  повалили, сломали ей шею, выломали чать грудной клетки. Подареный луганчанам львовянами "Писанковый лев " пострадал еще больше: у него отбит нос, побита грива, разбит шар (http://kp.ua/daily/190213/380513/)
Количество дебилов в Донецкой, Луганской и Запорожской областях столь велико, что в этих городах все нужно изготовлять из колючей проволоки. Либо ею оплетать.
12795070
12795069

А як зрозуміють?

"Скільки ще потрібно поховати українців, щоб вони зрозуміли, що почалась війна?"
А в цьому анекдоті, опублікованому на Цензор нет, схоже, що доля жарту просто мікроскопічна. Тим більще, що з 1991 року населення України скоротиось з 51 623 500 осіб до 45 547 800 чоловік (на початку 2013 року). Виявляється, що для цього виявилось замало більше 6 мільйонів могил.